Субота, 15.08.2020, 14:01Вітаю Вас Гість | RSS

МИХАЙЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Творча скринька


1

Лисичка

 У нашої лисички

         В торбинці полунички,

   Вона у нас весела

          Спішить в міста і села,

      Дає всім полунички

      І діткам, і лисичкам!

                                                                       Аня Харитонова

                                                                       учениця 4 класу

 

 

 

Спасибі

Спасибі треба всім казати:

Як проводжає з хати мати,

За кухлик свіжої води  -

«Спасибі»  чемно говори!

 

    «Спасибі» сонцю за тепло,

Рясному полю за зерно,

      Деревам всім за прохолоду,

            Ставкам й річкам за чисту воду!

 

Мамі і тату – за їх ласку,

  Бабусі – за вечірню казку,

   «Спасибі» нашим вчителям

   Низенько кланяюсь я Вам!!!

                                                                      Аня Харитонова

                                                                       учениця 4 класу

 

 

Рідна Михайлівка

   Небо синє, сонечко усюди,

Із травинки капнула роса.

  Ой, та подивіться ж, люди,

У Михайлівці яка краса!

 

                 В кожну пору року, в будь-яку погоду

           Тут красиво, що очей не відвести,

І якби була така нагода,

                  Щоб людей сюди побільше привести.

 

           Щоби подивились на Попову гору,

         На чисті ставочки, на дивні ліси,

          На наші безмежні зелені простори,

             Що в пам’яті всіх оживають завжди.

 

           І щоб милувались до заходу сонця,

           І щоб сонечко знову на небі зійшло,

    І щоб милуватись цією красою

             Побільше люду приїхало й прийшло.

 

      Родючі  грунти, багато рослин,

      Співучі птахи і безліч тварин –

              Усе це в Михайлівці було, є і буде,

              Бо тут проживають щасливії люди.

 

              Михайлівка – це батьківщина моя,

       Їй шану довіку складатиму я.

                         Михайлівка красива, наче справжній рай,

                      І я люблю свій рідний, український край!

                                                                                Виноградова Інна

                                                                  11 клас

 

 

   Моя рідна земля

   Ось тут моя рідна земля,

Тут дім мій, тут живу я!

                Все тут рідне й знайоме до болю,

                          Тут по- справжньому відчуваю я волю.

 

       Я повторюю знову і знову:

                       «Не проміняю ніколи я рідную мову!»

      Мрію її плекати й любити.

        Скільки у світі буду я жити

                                                                                                  Мій рідний край,

  Ти ніби солов’їний гай,

                Ти загадковий, тихий, чарівний,

          Чому ж тоді такий сумний?

 

                                                                                                  Може, тому, що час іде,

          І незабаром залишу я тебе.

                         Пройдуть дитячі роки в оточенні сім’ї,

                       І в вирій відлетіти настане час мені.

 

                                     Пройде моє дитинство, залишу рідний край,

                               Та спогадом у серці озветься тихий гай,

             Зелені дерева,  квітучі сади,

                        Ти кличеш мене:»Не йди, не йди…»

 

                            Та я до тебе, краю мій, ще повернусь,

               І назавжди з тобою залишусь,

                         Подбати, краю мій, про тебе мушу я,

                  Адже коріння тут моє, моя сім’я!

 

Прихід весни

 

Настав той день, коли сніги розтали,

Ведмеді й їжаки у лігві вже не спали,

Із річки попливли товсті льоди,

Почувся тихий шум води…

 

Природа починає прокидатись,

І в душу радість поспішає наливатись.

Прийшла весна – це радість для усіх,

 Адже весняний день годує рік.

 

В небі синім чистім журавлі летять,

Раді вони нам про весну розказати.

Вже поля чорніють десь удалині,

Соловей співає в рідній стороні.

 

Вітерець легенький віє-повіва,

І дерева сонні тихо колива…

Хоч зима й морози вже минули,

Та про холод люди не забули… 

                                                                                                                  Чернишенко Аня

                                                                                                11 клас

 

На мотиви О’Генрі

 В невеликому районі на перехресті двох доріг,

               Де вже річки покрились льодом, і падає пухнастий сніг

                                                                               Дівчина лежала хвора та дивилась у вікно.

Сніг лежав там білий-білий, наче ніжне полотно.

 

         Але раптом – завірюха…На плющі листок гойдався…

                                                                              Вже зима, вже біле все. Ну, а він один зостався…

  Дівчина на смерть чекала:- Я умру, - вона казала.

   -   Коли цей листок впаде, я погасну, наче свічка.

 

На моїй могилі хочу, щоб висіла гарна стрічка

                                                                               І написано було вірш про дім і про село,

                                                                               І про те, як я жила, і про все-усе на світі.

                Але це щоб помістилось в двох рядках, щоб зрозуміти…

 

Вона думала про смерть і чекала вже на неї.

                                                                                І побачила вона, що іде хтось по алеї

                                                                                І заходить той у дім, де вона відпочиває

                                                                                Відкриваються тут двері і заходить чоловік.

 

         Та й говорить він до неї: - Ти збираєшся вмирати?

                                                                                Та не треба поспішати! Ти ще дуже молода.

    Щоб не сталася біда, схаменись, дитино мила,

     Тож вставай, а не лежи, що малюєш -  покажи.

 

         Про що хочеш – розкажи. – Ой, спасибі за надію,

         Але все це тільки в мріях: хвора я на пневмонію.

   На очах слабну й старію, хоч на вік я молода

                       І душа моя літає, але зовні я  - бабуся, і ніщо не помага…

 

              Почекай, подумай ще раз, в тебе є останній шанс,

                                                                                   Скористайся ним, будь ласка, схаменись,

                                                                                   Зараз, вчасно зупинись, оціни вагу життя

                                                                                   І заглянь в своє чудове майбуття.

 

               Як твоя вже буде ласка, не втішай мене, будь ласка,

                                                                            -  Моє життя  не має сенсу, хочу вмерти я – і край…

              - Не роби ти висновків поспішних, на землі ти, як і інші

                                                                           -   А хотіти вмерти – то великий гріх.

 

                                                                                     Правда , мабуть, ця твоя: гріх звершила справді я.

                                Послухаюсь тебе, мабуть, з життя візьму я справжню суть.

                                                                                     Живемо ми один лиш раз на світі!

 

  Насолоджуйся життям і собі навік затям:

     Життя – це хитра штука: є щастя, є і мука,

   Йди завжди до мети – і не станеться біди!

                                                                     Варивода Вікторія

                                                                    Виноградова Інна

                                                   11 клас

 

                                              Мій «Кобзар»

 

 

         На столі у мене

         Книжечка лежить.

         Це – « Кобзар» Шевченка –

         З ним я буду жить.

 

 

         В нім я прочитаю

         Про Дніпро – ріку,

         Про життя селянське,

         Долю їх тяжку.

 

         Про Катрину долю

         Й біди Івася –

         Постає із творів

         Україна вся.

 

          Книгу прочитаю,

          Її збережу,

          І про те, що знаю,

          Внукам розкажу.

 

 

                            Данило Конарєв

                                  3 клас

        

 

  Двісті років… як мить єдина,

  З ім’ям Шевченка на устах

 Тебе, Кобзарю невмирущий

 Ми будем славити в віках

 

 Живе, квітує Україна,

 Яку ти бачив у віршах

 І милозвучна рідна мова

 Навкруг лунає повсякчас

 

 

                                                 Шульга Валерія

                                                        7 клас

 

 

 

                            Я - дочка свого народу,

                            Шевченка читаю.

                            І багато з «Кобзаря»

                            Його творів знаю.

 

                            У вірші його чудові

                             Закохана змалку,

                             Все б читала і читала

                             З вечора до ранку.

 

 

                            Його рідна Україна

                            У цвіту буяє,

                            А вкраїнська рідна мова

                             Навкруги лунає

  

                            Все збулося, як писав він:

                            Вільна Україна

                            І пророче його слово

                            Ніколи не згине

 

                                                                       Шульга Валерія

                                                                              7 клас

 

Пошук
Календар
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Друзі сайту