Субота, 15.08.2020, 15:03Вітаю Вас Гість | RSS

МИХАЙЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Сценарії свят


                   Кам’янський еколого-економічний ліцей

 

               Кам’янської районної ради Черкаської області

    СЦЕНАРІЙ

 

ЗУСТРІЧІ З ЧЛЕНАМИ СПІЛКИ РАДЯНСЬКИХ
                               ОФІЦЕРІВ,
     ПРИСВЯЧЕНОЇ 70-й річниці ВИЗВОЛЕННЯ

УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

ТА 70-ї РІЧНИЦІ ПЕРЕМОГИ у ВЕЛИКІЙ    ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ 1941-1945 рр.

 

        «ПАМ’ЯТЬ ВДЯЧНИХ НАЩАДКІВ»

 

                                       Сценарій підготували члени

                                       осередку Ліги старшокласників

                                       учні 11-х класів Кам’янського

                                       еколого-економічного ліцею

2014

  ТЕМА: Пам’ять вдячних нащадків                                          

    1

МЕТА: Познайомити  учнів 8-9 класів з людьми представниками військових професій, членами Спілки  радянських офіцерів.

Розповісти учням про причини та наслідки жорстокої Великої Вітчизняної війни; розповісти про визволення України від німецько-фашистських загарбників; виховувати почуття вдячності до людей, які віддали свої життя за наближення Перемоги; виховувати почуття патріотизму та поваги до ветеранів; виховувати бережне ставлення до рідної землі, її історичного минулого.

                                               ХІД ЗАХОДУ

   Звучить мелодія вальсу,кілька пар танцюють вальс, як під час випускних балів у далекому 1941 році. Гасне світло, лунають звуки вибухів і музика пісні «Священная война».

В:  Час невпинно віддаляє  нас від червня 1941 року, коли країна мирно спала, напередодні відлунали звуки випускних вечорів, а на світанку вже падали фашистські бомби на наші села і міста, руйнуючи, убиваючи, жахаючи свідомість і примушуючи стигнути кров.

В: Чорні крила війни закрили сонце кров’ю і пожежами котилася вона по нашій неньці-землі.

В: Задихалося літо від спеки

І сивіли від спеки лани,

В сірім небі кружляли лелеки

А земля в димовищі війни

В: І солдату на полі бою

В груди в’їлися кулі злі,

І солдат від смертельного болю

Тис в руках чорну грудку землі.

В: Це все було, були німі кургани

Й війна йшла не на життя, а на смерть.

                                                                                                                 2

Гриміли залпи і ятрились рани,

І світ ішов, здавалось, шкереберть.

В:   І вся планета ніби очманіла,

      Людина в землю вривалася, як кріт.

      А над землею бомби стугоніли,

       І падали тіла на рваний дріт.

В: ЦЕ все було, о не забудьте, люди,

Своїх братів, що нині ще живі,

Що руйнувався світ захланно й блудно,

І нищили святе все на землі.

В:   О, не забудьте тих, що рвались крізь багнети.

       В степах поклали голови святі,

       Щоб більше нашу голубу планету

       Не шарпали розбійницькі бої.

В: Саме цими роками ми пишаємося, над ними сумуємо, їх поважаємо й осмислюємо – якими ж важкими вони були.

В:  Запрошуємо до слова членів Спілки радянських офіцерів. Це чоловіки, яким довелося служити все життя у війську, вони знають дуже добре тяготи служби, сумлінно виконували свій обов’язок перед Батьківщиною, захищали її  від зовнішніх і внутрішніх загроз.

 Слово членів Спілки радянських офіцерів. Вони розповіли про причини нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року, події на Україні у період з 1941 по 1944 рр., партизанський рух.

Відповіді на запитання аудиторії (учнів 8-9 класів ліцею)

  1. У яких військах довелося служити Вам?
  2. Якою була армія в Україні  80-90-х рр.. ХХ століття?
  3. Чи престижно бути військовим у наш час?
  4. Яку функцію виконує армія в Україні зараз?
  5. Які якості необхідно виховувати майбутнім військовим?

3

Виступ учениць (ансамбль 9-А класу з піснею «Воєнний парад»)

Слово заступника директора ліцею з виховної роботи, слова подяки.

В: Пройшли солдати немалі дороги,

Через бої та хуртовини злі.

І засвітило сонце Перемоги

Усій землі, всім людям на землі

В: Бійці Вітчизну врятували,

Ішли за нею в смертний бій,

Щоб діти в щасті виростали

В країні щасливій своїй.

В: Жителі нашого міста, нашої Кам’янки свято бережуть пам’ять про тих, хто віддав свої життя і  шанобливо ставляться до живих ветеранів. Наше місто відроджене і помолоділе за повоєнні роки нагадує і наказує нам.

В: Відвідуйте могили Невідомих солдатів, Обеліск в центрі нашого містечка, допомагайте ветеранам, людям похилого віку, дітям війни. Сивина на їхніх скронях, зморшки, як дороги болю, на обличчях. Вдивляймося в ці очі, вслухаймося в ці голоси.

В: Без миру немає майбутнього, немає дитинства. Планеті потрібен мир, щоб жили в злагоді люди.

В: Щоб до густих садів і білих будівель завжди повертались лелеки, при появі яких у людей з’являється спокій і радість від миру на рідній землі.

В: Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової

Щоб сонце сяяло золоте!

В:      Щоб не окоп чорнів на ниві!

          Хліба цвіли, мов килими.  Щоб люди всі були щасливі!

В: Ми хочемо без воєн жити! Хай буде мир на всій Землі!

Вручення квітів запрошеним учасникам урочистостей. «День Перемоги»

 

 

 

 

                          Члени Спілки радянських офіцерів – почесні гості ліцею. Засядько А.М.  До Дня Перемоги  2013 року ліцеїсти готують Почесну варту до Обеліску Слави.

 До Дня Перемоги  2013 року ліцеїсти готують Почесну варту до Обеліску Слави.

 

 

 

 

ЛЕБЕДІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

КАМ’ЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

70-ій річниці визволення села Лебедівки від

німецько-фашистських загарбників присвячується…

 

Ми – не діти війни,

Ми дітьми її тьми не були.

Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли.

Але пам’ять про те, що творила пекельна війна,

В дні січневі щорічно в душі ожива.

-  70  років…  Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих страшних воєнних літ. Вона живе у спогадах ветерана, вона стукає в наші серця   суворим монументом -  свідком грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас у залах музеїв і  зі сторінок книг;  її - мужню й величну - надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням. І поки існуватиме наш рід -  існуватиме і пам’ять, бо без неї немає у нас майбутнього.

- Печуть рани в душах людей: учасників  війни   та  бойових  дій, дітей  війни… Рани війни озиваються в серцях дружин  загиблих, їх дітей,    онуків та правнуків. Рани війни болять у нас  усіх і досі.

Демонстрація відеоролика  про Корсунь-Шевченківську битву

- Запрошуємо до слова голову села Козоріза В.І.

 Виступ голови села, представлення запрошених.

-   Пам'ять, стій! Зупинись на хвилинку.                                                                        
Серце замри…
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим!
        -    Це на світанку сталося колись:
Стривожений із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,
Неначе розпанаханий кинджалом.
     -   Війна назустріч молодому дню.
Із гуртком, із брязкотом котилася.
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилася.

-  На українських землях війна тривала 1225 днів і ночей, з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року.  Країна перетворилася на величезний бойовий табір, охоплений єдиним поривом розбити ворога, вигнати його з рідної землі, знищити фашизм. Чудеса мужності, стійкості і героїзму виявив наш народ!
         -   Немає такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилася кров українських воїнів, де б не проявилася їхня могутність і відвага, адже кожен знав, що він - захисник рідної землі, рідного народу.

- О краю мій,
Тебе стріляли війни,
Не раз ти падав у чужім бою,
Але тепер ішов солдатом вільним,
Тепер війну ти воював свою.
І от він – день щасливого солдата:
Удар, останній визвольний удар...

-   Просимо уважно послухати спогади  очевидців тих страшних подій  - жителів нашого села.

Розповіді про окупацію села   зачитують  учні 9 класу

- Сьогодні на наших урочистостях присутній гість. Володимир Володимирович Тетьора – дитина війни. Як і іншим нашим односельцям, народженим у той страшний воєнний час, йому небайдужа ця тема. Ми запрошуємо Володимира Володимировича до слова.

Виступ Тетьори В.В.

- Ми дуже вдячні Вам за вашу щиру і хвилюючу розповідь.

          -   Так як же називати почуття,

     Яке віддати змушує життя.

     За благо незнайомої людини,

     За честь чужих жінок і матерів,

     За їхній дім, що в полум’ї згорів.

   -  Вічна шана всім, хто відстояв мир на землі!

   -  Вічна шана всім, хто визволив Європу від коричневої чуми!

    -  Вічна шана всім, хто здобув Перемогу!

    - Стоять безмовно обеліски вічні,

       І сняться їм дороги героїчні.

       Вогонь не гасне і не в’януть квіти…..

Презентація пам’ятників радянським солдатам  в країнах Європи.

-  Мужньо захищали свою Батьківщину і наші земляки, за що отримали високі фронтові нагороди. Надаємо витяги з нагородних листів наших односельчан. Право зачитати нагородні листи надається учням 11 класу

Випускники зачитують листи і накази про нагородження.

         -   Солдатів подвиг, про який сьогодні дізналися ми,
Не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно,  не жаль,  не має мови,
Лиш має біль…

        - Війна далеко, але пам'ять близько:

 На кожнім кроці, в кожнім із сердець.

 І голови схиляєм низько-низько,

 Бо ж у землі сини, чи матір, чи отець…

- Давно я чула: з просторів небесних
Нам світять зорями в нічній імлі
Безсмертні душі праведників чесних
Отих людей, що вмерли на війні.

 -  Саме тому: запалимо   свічки і  пройдемо до братської могили,  щоб згадати рідних та близьких, відомих та невідомих солдатів,  покласти гірлянди   до   підніжжя обеліска Слави та Братської  могили радянським  воїнам-визволителям,    з вдячністю схилити голови перед їхнім подвигом.

- Право покласти гірлянди до обеліска Слави та пам’ятника Невідомому Солдату надається випускникам школи.

Біля пам’ятника -  покладання гірлянд та оголошення хвилини мовчання

- О, пам’ятай,  всесильна, всемогутня,

Не дай забути тих, кого нема,

Не доведи, о Матінко Пречиста,

Щоб в наші дні прокралася війна.

- Нехай добром нам стеляться дороги
Нехай життя нам більше втіхи дасть,
Та знаймо, що за радість Перемоги
Заплачено мільйонами нещасть!

-  Пливуть літа так швидко наче хмари
І двічі жить на світі не дано,
Дивіться ж, учні, не споганьте слави
Й опалене війною знамено.

- Щоб жар милосердя злоба не згасила,
Щоб нас не здолали байдужість і гнів,
Давайте ходити не лиш на могили,
А в кожну домівку  солдата зайдіть …

  • Перед могилами наших дідів і прадідів, перед сивочолими ветеранами, які подарували нам мир, життя, розгромили ворога і захистили нашу землю ми  обіцяємо любити Україну, своєю працею і вчинками зробити її сильною, багатою і квітучою.
  • - Війна це найстрашніша трагедія людства. Вона приносить людям лише величезні жертви,неймовірні страждання, незліченні муки і невблаганне горе, а найбільше горе – смерть.

- Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити не можливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів…  Оголошується хвилина мовчання.

 

Пошук
Календар
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Друзі сайту