Навчальна робота
Почуття Любові, Добра , Віри, Правди для єднання України.
( урок доброти в 5 класі Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради)
Мета. Ознайомити учнів з історією України, її символами, виховувати в них національну свідомість, розуміння своєї причетності до долі України,почуття любові, віри світле майбутнє.
Обладнання: Карта України, Акт проголошення незалежності, на плакатах зображення герба України, прапора, на столі – хліб на вишитому рушнику, на партах – рослини – символи України і вислови “Верба і калина – символи України”, “Барвінок – символ кохання і вірності”, “Васильок – символ святості і чистоти”.
Епіграф.
Свою Україну любіть
За неї Господа моліть... ( Т.Г.Шевченко)
Вступне слово вчителя.
Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес.
Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів – все це наша Україна.
Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю.
Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки,вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.
У цьому світі ми – єдині. Сьогодні ми повертаємося до своїх животоків – одностайно, щиро, не вагаючись. Саме сьогодні, в час бурхливих історичних, політичних перемін, нам, українцям, необхідно зрозуміти , що ми єдині і не можливо нас розділити. Укрпїнцям завжди були притаманні всепрощення, доброзичливість, щира гостинність, врівноваженість .Ми повинні забезпечити душевний затишок усім, хто живе на землі, що зветься Україна.Бо ми – єдині.
Складні процеси змішування різних за походженням груп населення на території України зумовили типові особливості сучасного українця в кожному етнографічному районі. З півночі на південь посилюється ступінь пігментації, змінюється колір очей, з світлого (голубих) на темні (карі), волосся тощо. Територія України – це 6 етнографічних районів.
Середня Наддніпрянщина.
( Київщина (без північних районів), Черкащина, північ Кіровоградщини, захід Полтавщини). Саме тут зводилась перша держава східних слов’ян – Київська Русь. Звідси пішла назва "Україна, а найголовніше багатство – чорноземні ґрунти, що родять хліб.
Південь (південна частина Дніпропетровської і Донецької областей, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області та республіка Крим. )
Поділля( басейн Південного Бугу і лівобережжя Дністра. Поділля охоплює Вінницьку, північ Одеської, Хмельницьку та Тернопільську області).
Полісся. Волинь.Полісся розташоване на північ від Києва й Житомира до річки Прип’ять.
А Волинь лежить на південь від Прип’яті та верхів’їв Західного Бугу.
Слобожанщина регіон, який утворився на роздоріжжі Дикого степу між непевними кордонами трьох держав – Росії, Речі Посполитої та Кримського ханства. Нині до Слобожанщини умовно входять Луганська, Харківська, частина Сумської й Полтавської області.
Карпати.
Українські Карпати розташовані в теперішній Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернігівській областях. Найбільше багатство – ліс і люди. Ми різні, але ми всі українці, бо живемо в Україні.
Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина.Вона для всіх, хто її поважає ї любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю.
Учень.
У рідному краї серце співає –
Одна Україна і двох не буває
Місця, де вродились ми, - завжди святі
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє земля назавжди.
Тож припадімо до неї устами
І серцем вбираймо, як спраглий води...
Вчитель.
Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.
А сьогодні ми з вами заглянемо в її історію, дізнаємося, звідки пішла її назва, ознайомимося з її символами.
Учень . назва “Україна” зустрічається ще в Києво-руський час. Першу згадку зафіксовано в Італійському літописі 1187 року.
Учениця . Назва “Україна” існувала аж до часів Петра І. А пізніше таємним розпорядженням царського уряду в 1863 році було заборонено вживати назву “Україна”, наказувалося називати Малоросією, а народ малорусами.
Вчитель. Але Україна пройшла всі випробування, лихоліття, сваволю і вистояла. Українці є нація з власною мовою, культурою, історією традицією. Сьогодні Україна – незалежна, і як інші країни, вона має свої символи – герб, прапор, гімн. Зараз ми поговоримо саме про них.
Учень. Про утвердження нашої державності й самостійності свідчить те, що ми маємо малий герб України – тризуб.
Учениця . У наш час Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Державний герб. У ст. 20 Конституції України запиисано6 Державними символами України є: “Державний прапор України, Державний Герб і Державний гімн України”.
Вчитель. Державними барвами Української держави є барви синя і жовта. Чисте небо – символ миру (синій) та пшеничне поле – символ – достатку.
Учень. Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю гарячу мить:
Внесімо прапор вільної держави!
(Учень вносить до залу прапор)
Звучить гімн України.
Вчитель. Пісня Михайла Вербицького на слова Чубинського, Ще не вмерла Україна” судилось стати національним гімном України.
Сьогодні завдання кожного з нас, громадянина України – знати, та поважати символи своєї Вітчизни і не дати нікому поглумитися над ними. Гордитися що маємо свою державу, свою землю, свої традиції.
Учень. Звичайно, скажеш одне тільки слово “Україна” – і в уяві обов’язково постануть хрущі над вишнями, калина в лузі,
Учениця. Калина в Україні – символ, рідної землі і вічної пам’яті про тих, хто у мужній боротьбі віддав своє життя за щастя і волю народу. Калина прикрашала весільний обряд, використовувалася і під час поховань, але кожного разу – як ознака любові, доброї згадки про людину.
Шанують українці і вербу. „Без верби і калини – нема України”. Верба символізує прадерево життя. Образ верби символізує невибагливість, скромність, глибоку тугу і печаль матері-вдови, безталанної дівчини, асоціюється із одруженням.
Учень . Є у нашого народу символи сімейного добробуту: чорнобривці, маки, мальви, соняшник, барвінок, вишня, рута-м’ята, ряст, васильки, любисток…
Учень . Є і цілющі образи-символи: папороть, терен, чистотіл, чебрець, полин…
Учень .А образи, що найчастіше використовуються в обрядодіях - дуб, осика, тополя, явір, бук
Інсценізація легенди про чистотіл
Оповідач. Давно колись жила в селі дівчина Марія. Жила бідно з матір’ю-вдовою, працювала важко з раннього ранку до пізньої ночі. А вродою дівочою була, як пава мальована. Закохався в неї син сільського багатія Дурманюка Олекса. Покохав щиро.
Старий Дурманюк од люті аж синів. Кричав на сина. Та Олекса стояв на своєму. Старий Дурманюк пішов до сільської відьми. Заплатили їй великі гроші, аби вона якусь болячку наслала на Марію. І стара відьма зробила свою чорну справу: наворожила, нашептала, та й укрилося Марійчине біле личко бородавками. Плаче дівчина, людям на очі боїться показатися. Дізнався про те Олекса, засмутився важко. Але не сидів склавши руки: пішов до доброї ворожки і розповів їй про своє лихо. Ворожка дістала пучок сушеного зілля і сказала:
Ворожка. Віддаси Марії, нехай зварить його в полив’яному горщику. В тому відварі нехай тричі вмиє лице та промовить:
- Зілля-зіллячко зелене, забери болячку від мене.
Поки сонечко зі йде, хай болячка пропаде і на відьму перейде.
Оповідач. Відніс Олекса Марійці зілля, і вона знову стала вродливою.
Образи рослин вшановано у творах відомих українських письменників, серед них і геній України – Тарас Григорович Шевченко. Давайте пригадаємо фрагменти творів, в яких Шевченко використав назви рослин.
1-ий читець. Причинна
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
2-ий читець. І досі сниться…
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка…
... І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне.
День погас
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
3-ій читецьМи в купочці колись росли з тобою
І яр, і поле, і тополі,
І над криницею верба.
Нагнулася, як та журба
Далеко в самотній неволі.
4-ий читець. Садок вишневий коло хати
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть
Вчитель. Для українців рослинні образи –символи повинні займати першорядне місце, оскільки ми – окремий неповторний народ, який існуватиме завдяки вірі в майбутнє!Земле моя, сьогодні ти скалічена, вичерпана ,моя Україно - мов зруйнована хата після війни. Без дверей. Кожен маже увійти. Забрати, що хоче. І хто ж захистить її душу, її майбутнє?... Боляче? Боляче. Боляче за нашу прекрасну Україну, цей розкішний вінок з рути і барвінку, країну смутку і краси. За її мужній народ, що віками боровся за своє щастя.
Україна може вижити і повинна вижити і, насамперед, завдяки її народу. Бо це - єдиний посланець душі України. Утверджуймо Україну Любові, Україну Добра, Україну Віри, Україну правди -навіки, до нескінченності, - на Радість Світам!
Бо у цьому світі ми – єдині.
Хочу, щоб кожен з вас запам’ятав те, про що говорили сьогодні.
Любімо своє землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи, не даймо нікому скривдити її.
Учениця. Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
Бо ти у нас одна-єдина,-
Писав в своїх віршах Тарас
«Молюсь, - казав він,- щоб у тебе
Не було між людьми війни
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі».
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
|
