Герой Радянського Союзу
Кузнецов Петро Григорович
Народився 1912 року в селі Старо-Воскресенськ Псковського району Воронезької області. В сім’ї було четверо дітей, а Петро був найстаршим. Тому з ранніх років йому доводилося працювати в полі, заробляти трудодні, щоб допомогти рідним. У 1938 році Петра Григоровича було призвано на службу в Червону Армію. Після демобілізації він одружився з нашою односельчанкою Парасковією Феодосіївною. Деякий час молоде подружжя проживало в Михайлівці, а потім переїжджають у місто Запоріжжя, працюють там на заводі «Запоріжсталь». Через житлові умови переїжджають у місто Миколаїв,там народилася у них донечка Валя, там і застала їх війна. Петро Григорович йде у військкомат, а звідти на фронт, а його дружина повертається у Михайлівку до батьків.
У складі Червоної Армії довелося зазнати Кузнецову П.Г. біль втрат і відступу. За мужність і героїзм у боях був нагороджений бойовими орденами й медалями. А в Михайлівку надходили листи від нього з фронту:
«Дорога Пашо! Б’юся за Вітчизну, не шкодуючи свого життя. Роздягнені й роззуті. Допомогти вам зараз нічим не можу, бо важко зараз. Потрібно тільки трохи потерпіти. Не хвилюйся й не переживай за мене. Я поки що живий. Бережи Валюшку.»
24 жовтня 1944 року в районі міста Мезечат (Румунія) у складний для полку час гвардії старший сержант Кузнецов П.Г. зі своїм взводом обороняли дорогу, що вела до села Секель в Тел. Ворог ішов у наступ на батальйон піхоти з танками фердинандами, мінометами й артилерією.
Гвардії старший сержант Кузнецов П.Г. підпустив ворога на близьку
відстань, відкрив нищівний кулеметний і автоматний вогонь по піхоті. Ошелешений
несподіваним нападом, ворог зупинився і
заліг, але потім почав оточувати взвод Кузнецова. Гвардії старший сержант
Кузнецов П.Г. продовжував обстріл ворога. Закінчувалися боєприпаси. Фашисти
обійшли взвод Кузнецова з флангів і відрізали його від полку. Кузнецов П.Г.
разом з бійцями взводу з криком «Ура» зайняли оборону й утримували її до наказу
командира батальйону. У цьому бою
Кузнецов П.Г. разом з десятьма бійцями знищили до 70 німецько-угорських солдат
і офіцерів, розбили 2 важких кулемети, 6 ручних кулемети, 2 міномети.
13 листопада біля залізничної станції Емед поліг смертю хоробрих П.Г.Кузнецов. Посмертно йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У нашому селі на вулиці Кошлата (зараз Кузнецова П.Г.) проживала його дружина, вдова Парасковія Феодосіївна з дочкою Валею. Після закінчення школи Валентина Кузнецова переїхала в місто Черкаси, де й проживає зараз.
9 січня 1983 року біля школи була закладена алея ветеранів Великої Вітчизняної війни. Тоді ж був відкритий меморіальний знак Героя Радянського Союзу П.Г.Кузнецова. На ньому була присутня дочка героя В.П.Кузнецова. Щороку в школі по вулиці Кузнецова проводиться крос «Пам’яті Героя». У ньому беруть участь всі учні школи.