П`ятниця, 19.10.2018, 08:36Вітаю Вас Гість | RSS

МИХАЙЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Блог


Головна » 2018 » Лютий » 26 » Виховний захід
12:02
Виховний захід

Шевченко Марина Георгіївна

Вчитель російської мови та зарубіжної літератури,

класний керівник 8 класу

Михайлівської загальноосвітньої школи I-III ступенів

Виховний захід

 

Тема. Тільки в хаті українській є вареник – диво з див

Мета. Формувати національну свідомість школярів, вчити не забувати українські обряди, збагачувати словниковий запас дітей ;. розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови, світогляд, широту думки, творчі та артистичні здібності. Прищеплювати любов до української культури та народних традицій. Виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Обладнання. Плакати з темою заходу, вишиті рушники, мультимедійна презентація, копм‘ютер, проектор.

Хід заняття

Ведучий. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік!

Ведучий . Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

Вчитель. Добрий день, кажу я всім:

І дорослим, і малим!

Добрий день, любі друзі!

 

Яке чудове привітання «Добрий день». Це означає, що у нас гарний настрій, спокійно на душі, хороше на серці. Добрий день – це означає, що всі ми бажаємо один одному добра. Треба дружно привітатись: «Добрий день!»

Діти разом. Добрий день!

 

Вчитель. Дружно голосно сказати: « Добрий день!»

Діти разом. Добрий день!

Вчитель. Вліво – вправо поверніться. (Діти повертаються).

Туди – сюди усміхніться. (Діти усміхаються).

Добрий день! Добрий день! Добрий день!

Учень. Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку — без частування господиня не відпустить вас. Усе смачно, ситно, а головне — корисно та невибагливо.

Учень. Україна здавна славиться своєю гостинністю, багатою і смачною кухнею. Борщі та пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печеня й напої з фруктів і меду відомі далеко за її межами. Наша національна кулінарія нараховує сотні рецептів.

Звучить музика української народної пісні «Зеленеє жито, зелене».

Учень. А тепер відгадайте загадку:

Місили, місили,

Ліпили, ліпили,

А тоді – хіп,

Та в окріп!

В масло та сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будем частувати.

Про що мова?

 

Діти разом. Про вареники

 

Учень. Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

Учень. Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

Учень. Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Учень. Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять...

Учень. Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо - ще й як!

Пісня «Вареники» у виконанні ансамблю «Співограй»

Ведучий. Вареники на столі українців — це домашнє урочисте застілля, затишок і тепло домашнього вогнища. Ця страва завжди доречна — і в піст, і у свято. І на сході, й на заході, і на півдні та півночі України — всюди гостя зустрінуть вареничками. «Вареники на стіл — біда за поріг», — каже народна мудрість. А вже начинок для вареників не перелічити. Із сиром, м’ясом, капустою, картоплею, вишнею — це традиційні начинки. Такі варенички варять по всій Україні. Але є й особливі рецепти. На Поліссі відомі вареники з гречаною кашею, сухими грушами, ягодами чорниці. У Причорномор’ї гостей пригощали варениками з рибним фаршем. А в Західній Україні ґаздині подавали на стіл «шляхетні» вареники — з телячою печінкою, перекрученою з салом, цибулею та перцем.

Ведучий. «Панами на всю губу» почувалися вареники на столі. Недарма в народі про багату, веселу людину казали: «живе, як вареник у маслі». І дійсно, варенички люблять поливку. «Вареник без поливки, що церква без хреста». Яка поливка? Це і сметана, і смажена цибуля зі шкварками, і масло. «За те ми вас, вареники, величаємо, що в сметану вмочаємо», — жартують українці. Великого пана цяці — так називали вареники з ягідною начинкою. Вони потребують особливої поливки, скажімо, меду або фруктового сиропу.

Ведучий. Перша назва українських вареників – «вареники». Ці вироби з тіста з начинкою з м’яса, овочів, фруктів та ягід також популярні в інших слов’янських країнах. Конвертики з тіста з м’ясом росіяни називають пельменями, особливо їх полюбляють у Східній Росії та Сибіру.

Ведучий. Жодне свято в Україні не обходилось без вареників. До Святвечора — пісні з картоплею та капустою чи грибами. На щиру Масляну — із сиром та маслом. На веселі молодіжні посиденьки на свято Андрія — з «пхиком» або «пирхуни». Ліплячи вареники для парубків дівчата-бешкетниці у два-три варенички загортали пісок, борошно, вовну.

Учень. Щонеділі і у свято

Є вареників багато.

У сметані, зі шкварками –

Це вареники від мами.

Любить мама частувати,

Різні страви готувати,

Та найбільш люблю у мами

Вареники картопляні.

 

Вивертаються в укропі

На бочок і на животик.

Зараз, зараз вас гарненьких,

Ми з'їмо усіх смачненько.

Друшлачком усіх в макітру,

Справа ця проста, не хитра.

Зверху масла і сметани,

Ох, смачні ж вони у мами!

 

Посідали всі до столу

Дружно - у родиннім колі,

Та не довго це тривало,

Бо вареників не стало.

Скоро, знову прийде свято

І вареників багато

Буде в маслі і в сметані,

Їх наліплять руки мами.

Ведучий.У деяких наддніпрянських селах «варениками» називали останній день весілля. Гостей частували варениками з картоплею, сиром та капустою.

Ведучий. У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

Ведучий. У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.

Ведучий. Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками. У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

Інсценізована пісня "А мій милий вареників хоче"

А мій милий вареників хоче,

А мій милий вареників хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й дров же нема, милий мій миленький,

Та й дров же нема, голуб мій сизенький.

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій миленький,

Та й сили ж нема, голуб мій сизенький.

Помирай, милая, помирай, милая.

Помирай, уха-ха, моя чорнобривая.

Так ходімо ж додому, милий мій :миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький.

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, уха-ха, моя чорнобривая.

Ведучий. Неймовірний факт про вареники: у камені вареник увічнили у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається … офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже три тонни. Не дивно, що канадці у такий спосіб виразили свою любов до українських вареників. Не забуваймо, що у країні кленового листа проживає найчисленніша у світі українська діаспора.

Ведучий. Шанують традиційні наїдки і в самій Україні. У 2006 році у Черкасах також встановили двометровий пам’ятник варенику. До дня відкриття монумента черкаські господині зліпили вареник з печінкою і зі шкварками вагою у 72 кг і пригостили гігантом усіх охочих. Не залишили вареники байдужим і Білла Клінтона. У статусі президента США політик приїхав з візитом до України. Особливо до смаку йому прийшлися вареники з вишнею. Страву одразу наділили статусом «маст хев».

Ведучий. Єдиний в Україні пам`ятник варенику був встановлений у 2006 році у місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.

Ведучий. В Буковелі щороку традиційно проходить фестиваль вареників. А у 2013 році був побудований сніговий пам’ятник Варенику, який увійшов в «Книгу рекордів ТК «Буковель», як найбільший вареник в світі, виготовлений зі снігу.

Ведучий. Ще один цікавий факт про вареники полягає у тому, що дотепер в Україні, а ще сусідніх країнах, таких як Росія та Білорусь, вареники готують на так званий Старий Новий рік (у ніч на 14 січня за новим стилем). Оздоблюють страву сюрпризом, підкладаючи у начинку різні предмети як-то ґудзик, квасолину, цукор та інші.

Ведучий. Вважається, що кожний предмет уособлює майбутнє тієї людини, яка, розкусивши вареника, натрапить на нього. Таким чином наші предки наділяли символ національної кухні вмінням передбачати майбутнє. А сучасні господині помітили, що вареники − це не тільки смачно, але й зручно. У сирому вигляді вони можуть тривалий час зберігатись у морозильній камері. Втім, довго відмовляти собі у бажанні покуштувати смачних вареників з картоплею у сметані або із сиром у маслі майже неможливо!

Інсценізована пісня. «Господиня».

Замісила тісто

Добула сметани.

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

Запашнеє тісто

Сиром напихаю.

Сама пішла до сусіди

Поради питаю.

Ой сусідонько моя,

Дай же мені раду.

Бо з варениками я

навіки пропаду

Поки я в сусідки

Поради питалась

А собака влізла в хату

Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл

Всю сметану з’їла,

А вареники мої

Під стіл полетіли

А я ті варенички

Під столом збирала.

А на мене з борошном

Виварка упала.

Борошно на голові

Виварка на шиї

А варенички мої

Летять у помиї

А я тії варенички

В помиях збирала.

Зачепилась за баняк

Серед хати впала

А я тії варенички

На совок змітаю

Висипала на тарілку

Милого чекаю

Ой, Не сердься на мене,

Я ж твоя Маруся,

Бо я така господиня

Як моя матуся

А я тії варенички

Знов ліпить взялася.

Бо я така господиня

У свій рід вдалася

Звучитиь пісня «Варенички» у виконанні Михайла Поплавського.

Ведучий. Ой, вставали раненько, картоплю варили

До вечора вареників з нею наліпили

Наварили вареників для гостей хороших

Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

Вони трохи гаряченькі не попечіть губи.

А вже ж в ті вареники картоплі напхали

Ще й перчиком притрусили, там його немало.

В череп’яну макітерку ми їх положили

Олійкою з цибулькою добре помастили.

Їжте, їжте гості любі, рахувать не станем

Може, кому буде мало – ми іще добавим.

 

Ведучий. Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

Звучитиь пісня «Варенички» у виконанні Наталії Каськової.

Діти пригощають батьків варениками.

Звучить музика української народної пісні «Зеленеє жито, зелене».

 


Переглядів: 38 | Додав: директор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728
Архів записів
Друзі сайту